Устимівська дослідна станція - Генетичні ресурси рослин (статті)

Викладена інформація про роботу з генетичним різноманіттям рослин на Устимівській дослідній станції рослинництва. Окреслені головні напрямки роботи установи: залучення нових зразків та їх карантинна перевірка, збереження колекційного матеріалу в живому стані, всебічне вивчення колекцій, виділення джерел і донорів цінних ознак, розмноження насіння для закладки на середньострокове зберігання в Національне сховище, забезпечення селекційних установ України та інших країн цінним вихідним матеріалом та інформацією про нього. Наведені дані про структуру колекцій, методики та результати роботи з генофондом. Колекція налічує 22968 зразків 109 культур. Основними її складовими є 2421 сортозразки м'якої пшениці, 50 - жита, 752 - тритикале, 1475 - ячменю, 427 - вівса, 5703 - проса, 1583 - гречки, 1930 - кукурудзи, 2311 - квасолі, 953 - чини, 252 - вики, 168 - люпину, 1079 - маку, 474 - гірчиці, 201 - конопель, 911- кормових трав (45 культур), 1162 - овочевих (41 культура), 529 - картоплі. В дендропарку "Устимівський" зібрано 483 таксони. До складу колекції входить 1458 сортів вітчизняної селекції, 4352 сорти зарубіжних країн, 10883 місцевих сорти та форми (в т.ч. 3026 з України), 3878 селекційних ліній, 1332 зразки диких співродичів, ін. Щорічно вивчається біля 5 тис. зразків, інтродукується понад 1 тис., відновлюється схожість 4-5 тис., в результаті комплексного вивчення виділяється біля 200 джерел господарсько-цінних ознак, НДУ та навчальним закладам розсилається до 2 тис. зразків, публікується 8-10 наукових праць.

Ключові слова: генофонд, колекції, джерела цінних ознак, сортозразки, дикі співродичі, місцеві сорти, дендропарк

Збір та збереження генетичного різноманіття рослин має виключно важливе значення як для окремої країни, так і для людства в цілому. Реалізація селекційних програм, кінцевою метою яких є в першу чергу вирішення продовольчих, загальноекономічних і навіть соціальних проблем, неможливе без надійних джерел вихідного матеріалу, якими є банки генетичних ресурсів рослин. Колекції генетичних ресурсів мають важливе наукове та освітньо-пізнавальне значення. В зв’язку з цим роботи по збору, збереженню, вивченню та забезпеченню ефективного використання колекцій генетичних рослинних ресурсів є пріоритетними проблемами рослинництва [ 9, 10, 13, 21].

На Полтавщині, за 30 кілометрів від промислового Кременчука в селі Устимівка Глобинського району знаходиться Устимівська дослідна станція рослинництва - одна з не багатьох науково-дослідних установ України, які займаються вивченням та збереженням генетичного різноманіття рослин. Кількісний склад накопиченого генофонду рослин на початок нинішнього року перевищує 20 тисяч колекційних одиниць. Тут вивчаються та зберігаються

колекції біля 100 сільськогосподарських культур. Цінність та важливість такого зібрання переоцінити важко, адже науковий корпус станції

генетичні ресурси рослин є основою селекції. Робота з генофондом рослин проводиться під керівництвом Національного центру генетичних ресурсів рослин України (НЦГРРУ). Науково-дослідна робота здійснюється в рамках Державної галузевої науково-технічної програми "Генетичні ресурси рослин. Збагачення генетичної різноманітності культурних рослин на основі базових, ознакових та спеціальних колекцій генетичного банку рослин України." Над виконанням завдань цієї програми працюють 16 наукових співробітників, в т. ч. 5 кандидатів наук та 17 лаборантів. Науково-дослідні роботи проводяться в 14 секторах, що входять до 3 лабораторій (рис. 1).

Рис. 1. Схема організації

Погляд в історію. Перший крок до створення станції було зроблено в 1931 році, і ключову роль в цьому зіграла одна єдина рослина евкомії в’язолистої - відомого каучуконоса, гостя з субтропіків. Це дерево було завезено в 1907 році місцевим землевласником Василем Васильовичем Устимовичем.

Життя цієї непересічної особистості - нащадка старовинного дворянського роду, дипломованого лікаря, освіченої людини свого часу заслуговує на окрему велику розповідь. Головною справою життя В.В. Устимовича, якій він прослужив близько 50 років, було створення унікального дендрологічного парку, столітній ювілей якого колектив станції святкував в 1993 році. Перші посадки рослин були проведені на площі близько 3 га. Надалі площа парку щорічно збільшувалася і у 1910 році була доведена майже до 9 га. Поповнення колекцій йшло, без перерви, до 1916 року. Завдяки наполегливій роботі В.В. Устимовича та групи спеціалістів в Устимівці з'явилось живе зібрання дерев та кущів, які завозились із садівництв Варшави, Берліна, Львова, Одеси, та Кременчука. Насіння і плоди рідкісних порід виписувались із Франції та Америки [6]. На ділянці землі в кілька гектар було висаджено рослини з найвіддаленіших куточків світу, в тому числі і евкомія в’язолиста. Завжди вважалось, що евкомія у відкритому ґрунті може рости лише в субтропіках, але сталось диво. Ця рослина прижилась в умовах Українського Лісостепу. Мабуть, саме цей факт зіграв основну роль в створенні при Устимівському дендропаркові опорного пункту по вивченню каучуконосів. В липні 1931 року Устимівський дендрологічний парк було підпорядковано тресту “Каучуконос” ВНДІ каучуконосів МСГ СРСР і розпочато роботу по вивченню та розмноженню евкомії. В 1933 році опорний пункт перейменовують в Устимівську науково-дослідницьку станцію Інституту каучуконосів. Вивчається можливість вирощування кок-сагизу, тау-сагизу, та ваточника з метою одержання каучуку. Вивчається біологія евкомії, шляхом вегетативного розмноження закладаються невеликі плантації цієї рослини. Саджанці евкомії розсилаються в різні Лабораторний корпус станції

куточки Радянського союзу. колишня садиба В.В. Устимовича

Інтенсивну роботу з каучуконосними рослинами було припинено в 1941 році у зв’язку з початком Великої Вітчизняної війни. Дослідна станція була евакуйована в башкирське місто Бірськ з припиненням дослідницьких робіт на період війни. Діяльність станції була відновлена після повернення з евакуації в 1944 році.До 1954 року напрямок досліджень залишався незмінним. Разом з тим актуальність вивчення природних каучуконосів з метою промислового використання на той час зменшилась. Хімічна промисловість в достатній мірі освоїла одержання синтетичного каучуку. Виникла потреба зміни напрямку науково-дослідних робіт. Згідно наказу Міністерства сільського господарства СРСР №153 від 17 травня 1954 року та наказу ВАСГНІЛ № 73/II від 24 травня 1954 року дослідна станція була підпорядкована Всесоюзному науково-дослідного інституту рослинництва ім. М.І. Вавілова (м. Ленінград). Почався новий і надзвичайно важливий період в житті станції. Під керівництвом наукових співробітників ВІРу освоювались методики по вивченню та розмноженню насіння колекційних зразків різних с.-г. культур. Почалось активне будівництво нових споруд - метеостанції, теплиці, інтродукційно-карантинного розсаднику, житлових будинків, складських та інших приміщень господарського призначення. Активно розвивалась наукова та господарська діяльність. В окремі роки на полях станції з метою вивчення та розмноження висівалось понад 15 тисяч колекційних зразків різних с.-г. культур. Розширювалась площа землекористування. Завдяки ефективному веденню насінництва рівень рентабельності господарської діяльності в окремі роки перевищував 100%.

Після здобуття Україною незалежності у відповідності з Постановою Президії УААН №16 від 20 серпня 1993 року станція була підпорядкована Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН. Роботу по генетичних ресурсах рослин очолив Національний центр генетичних ресурсів рослин України. Важливим є той факт, що починаючи з 1954 року і до сьогоднішніх днів головний напрямок науково-дослідних робіт залишився незмінним. Збережено унікальні колекції живого насіннєвого матеріалу, які на протязі багатьох років збирались з усіх куточків світу співробітниками ленінградського ВІРу. Відбувається поповнення колекцій за рахунок експедиційних зборів НЦГРРУ та наукового обміну з іншими науково-дослідними установами.

Сьогодення. Накопичений генофонд станції становить 22968 сортозразків 109 сільськогосподарських культур. Основними складовими частинами колекції Устимівської ДСР є 2421 сортозразки м'якої пшениці, 21 зразок рідких видів пшениць, 50 - озимого жита, 470 - озимого тритикале, 282 - ярого тритикале, 543 - озимого ячменю, 932 - ярого ячменю, 427 - вівса, 5703 - проса, 1583 - гречки, 1930 - кукурудзи, 2311 - квасолі, 953 - чини, 252 - вики, 168 - люпину, 1079 - маку, 474 - гірчиці, 30 - ріпаку, 201 - конопель, 529 - картоплі, 911 - кормових трав (люцерна, конюшина, еспарцет, буркун, лядвенець, козлятник, райграс, стоколос, житняк, костриця, грястиця, амарант, сорго, тимофіївка. астрагал та ін., всього 45 культур), 1162 - овочевих культур (капуста, буряки, морква, петрушка, фенхель, цибуля, кріп, салат, шпинат, аніс, коріандр, гарбузи, цикорій, кабачки, огірки, дині, перець помідори, кавуни та ін., всього 41 культура) (рис. 2) [1, 8, 12, 14, 17].

В Державному дендропарку "Устимівський" зібрано 483 види, різновиди, садові форми, сорти та гібриди. Вони відносяться до: 50 родин; 118 родів; 379 видів; 110 різновидів, садових форм, сортів та гібридів [3, 7]. Дендрологічний парк "Устимівський".

Модрина японська на фоні декора-

тивних форм туї західної.

Рис. 2. Склад колекції Устимівської дослідної станції рослинництва

До складу колекції входить 1458 сорти вітчизняної селекції, 4352 сорти зарубіжних країн, 10883 місцевих сорти та форми (в т.ч. 3026 з України), 4141 селекційна лінія, 36 генетичних ліній, 141 синтетична популяція, 30 гібридів, 43 клони, 1332 зразки диких співродичів культурних рослин та ін (рис. 3).

Рис. 3. Структура колекції Устимівської дослідної станції рослинництва

за походженням

Головними напрямками роботи Устимівської ДСР є залучення нових зразків та їх карантинна перевірка, збереження колекційного матеріалу в живому стані з високою життєздатністю і сортовою чистотою, всебічне вивчення колекцій, виділення джерел і донорів цінних ознак, розмноження для закладки на середньострокове зберігання в Національне сховище та сховище Устимівської ДСР, забезпечення селекційних установ України та інших країн цінним вихідним матеріалом та інформацією про нього.

Результативність та якість цих робіт багато в чому залежить від дотримання методичних рекомендацій та підходів, якими керуються науковці в своїй роботі. Наукова установа забезпечена методичними вказівками по вивченню та збереженню колекцій. В своїй роботі куратори колекцій та відповідальні виконавці керуються методичними розробками ВІРу, Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва, Широкими унифицированными классификаторами СЭВ, власними розробками. Методичні рекомендації охоплюють всі основні види робіт з генофондом культурних і дикоростучих рослин. В них визначені принципи залучення нового матеріалу. Ретельно розроблені правила ведення каталогів та баз даних. Приділена увага збереженню життєздатності та автентичності зразків, формуванню базових, робочих, дублетних та спеціальних колекцій. Докладно викладені методики первинного вивчення зразків в польових колекційних розсадниках, включаючи проведення фенологічних спостережень, оцінку головних біологічних і господарсько-цінних ознак, стійкості до біотичних і абіотичних факторів зовнішнього середовища.

Щороку науковими підрозділами станції інтродукується близько п'яти сотень зразків генофонду. Головними джерелами надходження колекційного матеріалу є науковий обмін з селекційними та ресурсними установами України, залучення за рахунок експедиційних зборів НЦГРРУ, надходження з Всеросійського інституту рослинництва ім. М.І. Вавілова (м. Санкт-Петербург).

В 2005 році з метою вивчення на дослідних ділянках висіяні 3728 колекційних зразків (з них 1125 нових). В результаті комплексного вивчення в 2004 році виділено більше 200 джерел господарсько-цінних ознак, які характеризуються високою зерновою і кормовою продуктивністю, скоростиглістю, високим вмістом білка та крохмалю в насінні, стійкістю до хвороб, абіотичних факторів середовища та вилягання. Цей матеріал необхідний для роботи селекційних установ. Колекційні зразки, які є носіями певних цінних ознак або поєднують в собі кілька таких ознак, мають високу адаптивність та стабільність, будуть використані селекціонерами для створення нових сортів [4, 11, 15, 18, 20, 22]. Важливою ланкою роботи є виконання замовлень на зразки генофонду, які надходять від наукових установ. Згідно одержаних заявок та в плані наукового обміну науково-дослідним установам та навчальним закладам в 2004 Контроль схожості насіння

році розіслано 1756 пакетозразків.

Окремим напрямком роботи з колекцією є збереження життєздатності, сортової чистоти насіннєвого матеріалу, та забезпечення належних умов зберігання. Станом на 1 червня 2005 року на середньостроковому зберіганні в герметично закритій скляній тарі знаходиться понад 20 тис. колекційних зразків. В 2005 році проводиться відновлення схожості та підтримання в живому стані 4710 зразків. Більшість колекційного матеріалу (біля 13 тис. зразків) зберігається в спеціальній холодильній камері при постійній температурі +4 ^оС.

Одним із підрозділів установи є Інтродукційно-карантинний розсадник. Основне завдання розсадника - виявлення прихованої зараженості інтродукованого насіння карантинними об'єктами (новими шкідниками та хворобами) та недопущення проникнення їх в країну, а також вивчення фітосанітарного стану та проведення первинної біологічної і господарської оцінки насіннєвого матеріалу, який надійшов із-за кордону. Так, в 2005 році проводиться карантинна перевірка 536 зразків 22 видів культурних рослин та їх диких співродичів із більш як 20 країн Європи, Північної та Південної Америки, Азії та Африки [5, 23].

З метою поглибленої оцінки та систематизації результатів роботи з колекційним матеріалом ведуться метеорологічні спостереження. Тричі на протязі доби вимірюються температура повітря та ґрунту, вологість повітря, напрямок та сила вітру, кількість опадів. В зимовий період проводиться вимірювання температури поверхні ґрунту та на глибині залягання вузла кущіння озимих.

Важливим доповненням до характеристики колекційного матеріалу є біохімічна оцінка зразків, яка проводиться в умовах станції. Найбільш поширеним дослідженням є визначення вмісту білку та крохмалю в зерні. Результати аналізів передаються у відповідні відділи рослинних ресурсів. На жаль, можливості біохімічної лабораторії обмежені по причині відсутності сучасного обладнання.

На протязі кількох останніх років для спеціалістів та науковців в галузі селекції та рослинництва проводяться "Дні поля" та науково-практичні семінари. Так, в 2005 році з генетичним різноманіттям станції були ознайомлені близько тисячі відвідувачів, проведено понад 50 групових та індивідуальних екскурсій. З метою вивчення та швидкого впровадження у сільськогосподарське виробництво нових сортів вітчизняної та зарубіжної селекції на дослідній станції щорічно проводиться

закладення демонстраційних посівів та полігонів Демонстраційні посіви

Співробітництво. До числа науково-дослідних установ, з якими станція постійно підтримує наукові стосунки, входять Інститут рослинництва ім. В.Я.Юр'єва УААН, Миронівський інститут пшениці ім. В.М.Ремесла УААН, Інститут олійних культур УААН, Інститут овочівництва та баштанництва УААН, Інститут картоплярства УААН, Веселоподільська дослідно-селекційна станція ІЦБ УААН, Станція лікарських рослин (Лубенський р-н, с. Березоточа), Полтавський інститут агропромислового виробництва та ряд інших установ. Особливу роль для станції донині відіграє Всеросійський інститут рослинництва ім. М.І. Вавілова. Збереглися наукові зв'язки. Незважаючи на складні бюрократичні та митні перепони проводиться обмін насіннєвим матеріалом. Вавіловська колекція продовжує своє життя в нових умовах [10].

Результати наукової роботи. На основі багаторічного вивчення рослинних ресурсів на станції накопичено багатий інформаційний матеріал. Це, перш за все ряд каталогів-довідників по озимій пшениці, житу озимому ячменю, просу, квасолі і іншим культурам. При використанні даних станції випущені збірники "Зимостойкость озимых хлебов", "Зимостойкость пшеницы", монографічні видання "Пшеницы мира", "Гречиха", "Просо". Співробітниками станції в різний час захищено 16 кандидатських дисертацій. Створено та районовано сорт ярового ячменю "Устимівський" (автор канд. с.-г. наук Іллічов Г.О.) Одержано 22 авторських свідоцтва на гаметоциди (науковий співробітник Савчук В.А.). Дослідним шляхом створено амфідиплоїд гречки - гібрид татарської і багаторічної гречки (автори доктор с.-г. наук Кротов О.С. (ВІР) та науковий співробітник станції Драненко К.Т.) Виділений і районований штам бульбочкових бактерій чини, який було передано для серійного виробництва ризоторфіну (автор канд. с.-г. наук Колотілов В.В.). В рамках "Національної програми протидії зловживанню наркотичними засобами та їх незаконному обігу на 1994-1997 роки" в співробітництві з Інститутом олійних культур УААН на станції розпочата і проводиться на базі колекції робота по створенню низькоморфйних сортів маку. Результатом такого співробітництва стали два сорти маку Корал та Кристал, які занесені до Реєстру сортів України (співавтори - Бідаш Ю.І., Кір'ян М.В.) [2, 16]. На сьогодні ведеться первинне насінництво сорту Кристал. В 2005 році передано в державне сортовипробування ще два сорти Колекційний розсадник маку.

маку (один з них - декоративна форма). Індивідуальна ізоляція рослин.

Майбутнє. Головною цінністю, яка, безумовно, дає надію на майбутнє, є колектив станції. Відбувається постійне поповнення молодими кадрами. Середній вік науково-технічного персоналу менше 40 років. Четверо наукових співробітників працюють над кандидатськими дисертаціями, ще один співробітник готується до вступу в аспірантуру. В 2002 році захищена кандидатська дисертація по проблемі адаптивності гречки (науковий співробітник Тригуб О.В.). Багатий рослинний колекційний матеріал дає широкий простір для науково-дослідної роботи [19].

Основним напрямком науково-дослідних робіт, безумовно, буде залишатись збір, вивчення, збереження та всебічне використання колекцій генофонду рослин. Виникнення новітніх напрямків селекції рослин, які можуть бути пов'язані з питаннями генної інженерії, стійкості до хвороб та шкідників, проблемами зміни екологічного стану довкілля та клімату обов'язково буде базуватись на генофонді рослин. Впевненості в дні завтрашньому додає той факт, що держава приділяє цьому питанню належну увагу. Згідно постанови Кабінету Міністрів України №1709 від 19 лютого 2001 року Банк генетичних ресурсів рослин Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва, складовою частиною якого є колекція Устимівської дослідної станції рослинництва, ввійшов до переліку наукових об'єктів, що становлять національне надбання. В майбутньому заплановано будівництво на станції сучасного сховища зразків генофонду рослин, яке відповідає світовим стандартам.

Важливу роль, безумовно, відіграватиме зміцнення існуючих та пошук нових форм співробітництва як з науково-дослідними установами так і з виробничою сферою.

Кадровий потенціал та накопичений досвід роботи з геноресурсами рослин, які є, свого роду, "золотим фондом" станції, дозволять забезпечити успішну і плідну наукову роботу. Це наша надія, наше майбутнє.

Бібліографія

1.Бібік О.В., Рябчун В.К., Богуславский Р.Л., Рожков Р.В., Субота Г. М., Ільїчов О.Г., Шубенко Н.П., Сотніков В.В., Поздняков В.В., Бондус С.І. Формування та ведення національної колекції ячменю в Україні // Генетичні ресурси рослин / науковий журнал / Харків, 2004. - № 1. - С. 79.

2.Бідаш Ю.І. Ідентифікація зразків маку за комплексом морфологічних ознак // Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції "Генетичні ресурси для адаптивного рослинництва: мобілізація, інвентаризація, збереження, використання". Оброшино, 2005 - С. 240.

3.Білик О.М. Лікарські деревні та чагарникові породи в дендрологічному парку "Устимівський"// Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції "Генетичні ресурси для адаптивного рослинництва: мобілізація, інвентаризація, збереження, використання" - Оброшино, 2005. - С. 38

4.Бондус Р.О. Оцінка продуктивності вітчизняних та зарубіжних сортів картоплі в Лісостепу України. //тези доповідей ІІ міжнародної конференції молодих учених “Сучасні проблеми генетики, біотехнології, селекції рослин”. Харків, 2003. - С. 123-124.

5.Бондус С.І., Ткаченко Н.А. Інтродукція сортів соняшнику з генбанку Чехії // Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений: Тезисы международной конференции. – Харьков, 2001. – С. 143.

6.Кирьян М.В., Самородов В.Н., Сыч Е.С. Хранить и ценить обязательно // Очерк об Устимовском дендропарке. - Полтава, 1993. - 40 с.

7.Кір’ян М.В., Половинник О.В. Колекція Устимівського дендропарку як генофонд рослин для озеленення міст і рекреаційних зон // Роль ботанічних садів в зеленому будівництві міст, курортних та рекреаційних зон: Матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 135-річчю Ботанічного саду Одеського Національного Університету ім. І.І. Мечникова. - Одеса: ЛАТСТАР, 2002.- Ч.І - С. 199-201

8.Кір'ян В.М. Генетичні ресурси пшениці Устимівської дослідної станції рослинництва як основа селекційного процесу // Наукові праці ПДАА. - Полтава, 2005. - Том 4 (23). - С. 40-43.

9.Кір'ян В.М. Генетичні ресурси рослин Устимівської дослідної станції рослинництва // Генетичні ресурси для адаптивного рослинництва: мобілізація, інвентаризація, збереження, використання. Результатами міжнародній науково-практичній конференції. - Оброшино, 2005. - С. 15.

10.Колотілов В.В. Генетичні ресурси Устимівської дослідної станції рослинництва - наукова спадщина академіка М.І. Вавилова в Україні // Вісник ПДАА. - 2003. - №5. - С. 47-49.

11.Колотілов В.В., Силенко С.І. Вихідний матеріал для селекції квасолі на стійкість до хвороб // Наукові праці ПДАА. - Полтава, 2005. - Том 4 (23). - С. 43-47.

12.Колотілов В.В., Силенко С.І. Принципи та методи створення базової, ознакової та учбової колекцій квасолі та чини // Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції "Генетичні ресурси для адаптивного рослинництва: мобілізація, інвентаризація, збереження, використання". Оброшино, 2005. - С. 45-46.

13.Колотілов. В.В., Силенко С.І. Генетичні ресурси зернобобових культур Устимівської дослідної станції рослинництва, результати та перспективи розвитку // Харків, міжвідомчий тематичний науковий збірник "Селекція і насінництво". - Харків, 2005. - № 90. - С. 331-338.

14.Кочерга В.Я. Формування колекції кормових культур на Устимівській дослідній станції рослинництва // Сборник тезисов международной конференции молодых ученых "Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений." Харків, 2001. – С. 189.

15.Подгаєцький А.А., Бондус Р.О. Стійкість сортів картоплі проти хвороб в умовах південної частини Лісостепу України // Картоплярство. - 2004. - № 33. С. 70-78.

16.Рожкован В.В., Бидаш Ю.І. Состояние возделывания мака масличного на Украине. Современные вопросы создания и использования сортов и гибридов масличных культур // Сборник тезисов международной конференции (23-24 октября 2002 г.). - Запорожье, 2002. - С. 66.

17.Силенко О.С. Формування та ведення колекції кукурудзи на Устимівській дослідній станції рослинництва // Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції. - Оброшино, 2005. - С. 54

18.Тригуб О.В. Джерела господарсько-цінних ознак гречки звичайної для Лісостепу України // Сборник тезисов международной конференции молодых учёных "Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений. - Харків, 2001. С. 267-268.

19.Тригуб О.В. Розподіл сортозразків гречки колекції Устимівської дослідної станції рослинництва за стійкістю до посухи // Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції "Генетичні ресурси для адаптивного рослинництва: мобілізація, інвентаризація, збереження, використання". Оброшино. - 2005 - С.191.

20.Харченко Ю.В., Кочерга В.Я. Характеристика господарсько-біологічної цінності колекції кормових культур на Устимівській дослідній станції рослинництва // Наукові праці Полтавської ДАА - 2005. -Т. 4 (23). - С. 73- 78.

21.Холод С.Г. Роль генетичних ресурсів рослин для селекційної роботи з просом //Научные труды ученых Крымского государственного агротехнологического университета. - Симферополь, 2005. - Вып. 91. – С. 179-184.

22.Холод С.Г. Характеристика джерел господарсько-цінних ознак проса для селекції в Лісостепу України // “Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений: Тезисы международной конференции. – Харків, 2001. – С.275-276.

23.Холод С.М., Ткаченко Н.О. Оцінка зразків ярої пшениці із Сирії (ICARDA) на стійкість проти хвороб // Генетичні ресурси для адаптивного рослинництва: мобілізація, інвентаризація, збереження, використання: Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції. – Оброшино, 2005. - С. 195-196.

Кір'ян В.М. - заступник директора з наукової роботи,

кандидат с.-г. наук

Бідаш Ю.І. - завідуючий лабораторією технічних,

кормових та овочевих культур,

кандидат с.-г. наук

39074, с. Устимівка, Глобинського району, Полтавської області

Факс +38 05365 21205, 21754, 31644, E-mail uds@kremen.ukrtel.net, www.udsr.narod.ru

Кирьян В.М., Бидаш Ю.И. Генетические ресурсы растений Устимовской опытной станции растениеводства.

Изложена информация о работе с генетическим растительным разнообразием на Устимовской опытной станции растениеводства. Отражены главные направления работы учреждения: интродукция новых образцов и их карантинная проверка, хранение коллекционного материала в живом состоянии, всестороннее изучение коллекций, выделение источников и доноров ценных признаков, размножение с целью закладки на среднесрочное хранение в Национальное хранилище, обеспечение селекционных учреждений Украины и других стран ценным исходным материалом и информацией о нем. Представлены данные о структуре коллекций, методики, результаты работы с генофондом. Коллекция насчитывает 22968 образцов 109 культур. Основные ее составные: 2421 образец мягкой пшеницы, 50 - ржи, 752 - тритикале, 1475 - ячменя, 427 - овса, 5703 - проса, 1583 - гречихи, 1930 - кукурузы, 2311 - фасоли, 953 - чины, 252 - вики, 168 - люпина, 1079 - мака, 474 - горчицы, 201 - конопли, 911- кормовых трав (45 культур), 1162 - овощных культур (41 культура), 529 - картофеля. В дендропарке "Устимовский" собрано 483 таксона. В коллекцию входят 1458 сортов отечественной селекции, 4352 зарубежных, 10883 местных (в т.ч. 3026 с Украины), 3878 селекционных линий, 1332 образца диких сородичей, др. Ежегодно проводиться изучение около 5 тис., интродуцируется свыше 1 тыс., восстанавливается всхожесть 4-5 тыс. образцов, в результате комплексного изучения выделяется около 200 источников хозяйственно-ценных признаков, научным учреждениям рассылается до 2 тыс. образцов, публикуется 8-10 научных трудов.

Kiryan V.M., Bidash Yu. I. Genetic resources of plants of Ustymivka Experimental Station of Plant Production.

The information on work with a genetical plant diversification in Ustymivka Experimental Station of Plant Production has been given. Mainstreams of work of the research organization has been reflected: introduction of new samples and their quarantine check, storage of collection stuff in alive state, all-round studying of collections, selection of sources and donors of valuable properties, reproduction of seeds for intermediate term storage in the National Storehouse, supplying selection establishments of Ukraine and those of other countries a valuable starting material and the information on it. The data on structure of the collections, methods and results of work with the genepool have been submitted. The collection numbers 22968 samples of 109 crops. Its basic constituents are 2421 samples of common wheat, 50 - of rye, 752 - of triticale, 1475 - of barley, 427 - of oats, 5703 - of panicum, 1583 - of buckwheat, 1930 - of corn, 2311 - of string beans, 953 - of vetchling, 252 - of vetch, 168 - of lupine, 1079 - of poppy, 474 - of mustard, 201 - of hemp, 911- of fodder grasses (45 kinds), 1162 - of vegetables (41 kinds), 529 - of potato. The Ustymivka Arboretum counts 483 taxons. The total collection consists of 1458 varieties of domestic selection, 4352 varieties of foreign countries, 10883 of local varieties and forms (including 3026 of Ukraine), 3878 selection lines, 1332 samples of wild congeners,

and others. Annually about 5,000 samples are studied, over 1,000 samples are introduced, 4,000-5,000 samples regenerate their germination capability. As a result of an annual complex study, about 200 sources of selection-valuable properties are being found out, about 2,000 packages of samples are being dispatched to scientific institutions and educational establishments, 8-10 scientific works are being published.

2005 рік 20 грудня

Створити безкоштовний сайт на uCoz